Під час окупації Києва німцями Малаков працював помічником у Виробничо-художніх майстернях, малював листівки та різні малюнки (зокрема карикатури). Війна, залишивши болючий слід, стала однією з провідних тем у творчості Малакова.

Георгій Малаков працював у техніках рисунка, акварелі, естампа, пером, поєднуючи в роботах глибоку реалістичність, яскраву образність, вигадливу композицію, точність зображення деталей. Творам Малакова притаманна яскрава індивідуальність, висока майстерність та розмаїта творча фантазія.

Упродовж життя Малаков зображував пригоди Акулкіна — вигаданого чоловічка дивакуватої зовнішності: круглоголовий, круглоносий, завжди усміхнений і добрий. Сюжети автор часто вихоплював із власної біографії.

Його твори завжди впізнавані насиченістю документально точних атрибутів побуту, військового спорядження, рослинного, тваринного світів. Митець був навдивовижу спостережливий — і наче намагався запросити свого глядача бути пильнішим до оточення, щоб всотувати сенс зображуваної історичної епохи чи конкретної події.

Майстерню Георгія Малакова можна було вважати музеєм: каски, снаряди, фронтові запальнички, монети, етикетки, деталі літаків, танків і автомашин — «експонатів» було вдосталь. Та й це не все: моделі літаків і танків, старовинні келихи з олов`яними кришками та готичними літерами, корабельне стернове колесо, компас, стілець з уламка дерев`яного літакового гвинта і безліч книжок — така любов до предметного світу не могла не відображатись в творах Малакова. Крім того, митець любив тварин, дитячу гру та розваги, цікавився народним гумором і старовинними обрядами, полюбляв ходити в театр і цирк, спілкуватися. Та понад усе любив працювати й творити.

Роботи Георгія Малакова експонувалися в Польщі, Німеччині, Франції та інших країнах світу, що є свідченням міжнародного визнання та шани таланту митця. Полотна Малакова зберіга­ються в колекціях Національного художнього музею України в Києві, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та інших художніх музеях.