Відомий також за псевдонімом «Фріпулья», що є водночас кодовим ім’ям та назвою філософсько-естетичної та образної системи. Ця система стала основою своєрідного виду мистецтва — «форматизм з формату», суть якого в нескінченності людського й всепланетарного життя, зв’язку людини і світу як неподільного цілісного організму.
Тетянич здійснював перформативні акти під екзотичною маскою фрика. «Фрипулья» стало його привітанням, яке він вигукував у вуличних акціях, нерідко поруч або всередині сконструйованої ним біотехносфери — сферичної конструкції діаметром 240 сантиметрів, яку він також називав «фрипулья». Всередині цієї сфери, що була частиною перформансів художника, було все необхідне для виживання людини на випадок фатальної катастрофи на Землі.
Роботи Тетянича, створені з підручних матеріалів, називають протестом проти соцреалізму: в своїх композиціях він активно використовував різноманітні виробничі та споживацькі відходи, транслюючи в такий спосіб концепцію цілісного сприйняття світу, поєднуючи мету естетичного вдосконалення простору з очищеннм середовища від непотрібних речей. Крім того, він сміливо експериментував із підходом до замовлення, комбінуючи задану тематику з фантастичним трактуванням.
Якщо спершу він брав монументальні замовлення задля заробітку, то згодом почав відмовлятися від таких, цураючись марнославства гламурної мистецької та політичної спільнот тих часів. За його переконаннями ці та інші речі заважали розвитку справжніх творчих здібностей.
Здебільшого оточуючі вважали його дивакуватим, юродивим і божевільним.
Дотримувався думки, що митець — це творець, інструмент і полотно водночас.