У 1932 р. під час навчання в Краківській академії разом з іншими студентами отримав заборону експонувати свої роботи на звітній виставці. Причина заборони — соціальний зміст. Кількох студентів було заарештовано. Леопольда Левицького і Адама Францішека Язьвєцького рішенням ректора Академії Станіслав Осостович було виключено з академії. На знак протесту виключені студенти влаштували виставку в майстерні професора Фредеріка Паутча. Так, утворилась прогресивна художня організація «Краківська група».

У роки Другої світової війни Левицький з дружиною Євгенією Надлер перебували в евакуації в Узбекистані. Повернувшись у 1946 р. до Львову, Євгенія продала свій будинок у Чорткові — подружжя придбало квартиру в Львові. Наразі квартира Левицьких по вул. Устияновича, буд.10 є музеєм.

Творчий доробок Леопольда Левицького складається з експериментів з офортами, ліноритами, літографіями, кольоровими монотипіями. У творчості Левицький був нонконформістом. Своїми змістовними та цілісними естампами він засвідчував широтувласних як суспільних, так і творчих інтересів, та демонстрував непересічний талант графіка. Творча спадщина Левицького налічує понад 7 тисяч об’єктів, серед яких графічні роботи, листівки, живопис, скульптура, а також фотоархів митця, що зберігаються в фондовій збірці Національного музею ім. А. Шептицького в Львові, в приватних колекціях.

Брав участь у виставках в Україні та за кордоном. Персональних виставок за життя не мав. Перша персональна виставка була організована вже після смерті Левицького. У Львові та в селі Бурдяківці (місце народження митця) відкрито Художньо-меморіальні музеї Леопольда Левицького.