У 1986 році Мирослав Ягода закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова (нині — Українська академія друкарства) у Львові, де навчався за фахом графіка. У 1980-х працював реставратором та іконописцем, розписував церкви у Львівській, Тернопільській та Вінницькій областях. Саме досвід сакрального мистецтва та «ремісничої» праці сформував його пізніший живописний стиль.
З початку 1990-х Ягода послідовно розвивав «щоденниковий» живопис із фрагментами рукописних фраз, автобіографічними мотивами, християнськими й апокаліптичними алюзіями. Ряд проєктів художник подавав як синтез поезії, живопису та перформансу. Відомою є його співпраця з режисером Аттілою Віднянським, а також виступи й покази в Австрії (Graz, Cultural City Network). Як поет Ягода видав кілька збірок, читав тексти у форматі перформативних подій.
Персональні експозиції були організовані в 1992 р. в Польщі в Познані, Варшаві, Жешуві, Вроцлаві. У 1997 р. було проведено показ «Miroslav Jahoda. Obrazy» в Музеї сучасного мистецтва Енді Воргола в Меджилабірці (Словаччина). У 2003, 2006 рр. — персональні виставки у львівській галереї «Дзиґа». У 2009 р. — «Життя» в Галереї «ХудГраф» у Києві. У 2016 р. відбулася експозиція картини «Голодомор» у Каплиці Боїмів у Львові. У 2019 р. — ретроспектива «Чи я тут — чи там?!» у Львівській національній галереї мистецтв.
У 2020 р. була організована велика посмертна виставка робіт Мирослава Ягоди «Я + GOD = A» в Національному художньому музеї України в Києві.
За життя Ягода залишався радше «культовою» постаттю локальної сцени, а вже після смерті дістав ширше музейне визнання завдяки великим ретроспективам і науковим публікаціям. Він є автором поетичних збірок, серед яких «Повернення в Портленд», «Прогулянка в темряву». У критичному дискурсі його називають одним із ключових митців львівського андерграунду, «художником і поетом екзистенційної відваги», чиї роботи з’єднують містичне, автобіографічне й соціальне в жорсткій, нервовій пластиці.
Твори Ягоди зберігаються в приватних збірках в Україні та за кордоном.