Народився в родині лікарів. Після переїзду сім'ї до України жив у Рівному, Києві та Симферополі. Навчався у Кримському художньому училищі імені М. Самокіша (1974–1979), Інституті живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (1977–1978), а згодом закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1984). Працював майстром-друкарем, займався викладацькою діяльністю, на початку 1990-х років викладав у Королівському коледжі мистецтв у Великій Британії. Від початку 1990-х років живе і працює в Харкові.
Працює переважно у галузі авторської графіки, друкованої графіки, інсталяції та книжкового мистецтва. Один із перших українських художників, які системно розвивали жанр артбука, поєднуючи графіку, текст і концептуальне мислення. Його творчість вирізняється складною метафоричною мовою, увагою до пам'яті, історії міста, часу, води, простору та людської цивілізації. Серед найвідоміших серій і проєктів — «Місто» (1992–1996), «Фонтани виснаження» (1995–1997), «Книга Днів» (1998), «Анатомія мішені» (1999), інсталяція «Олов'яні ветерани» (2004), «Алея закоханих» (2008), «Українська азбука» (2011). Автор численних артбуків, зокрема «Завдання № 1», «Книга води», «Наш пейзаж», «Анатомія Мішені та всі, всі, всі…», «Книга Днів», «Utopia. Хроніки 1992–2005», «Авторські книжки та щоденники».
Маков є учасником всеукраїнських, міжнародних і персональних виставок із кінця 1980-х років. Персональні виставки художника відбувалися у Мюнхені, Києві, Москві, Харкові, Львові та інших містах. У 1989 році отримав Ґран-прі Всесоюзної бієнале станкової графіки. У 2022 році представляв Україну на 59-й Венеційській бієнале з проєктом «Фонтан виснаження. Acqua Alta», який став одним із найпомітніших українських мистецьких висловлювань про війну та культурну стійкість країни. У 2025 році був удостоєний міжнародної премії Leonardo Sciascia amateur d'estampes за видатні досягнення у мистецтві графіки.
Твори Павла Макова зберігаються у Національному художньому музеї України, Сумському художньому музеї, Державній Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. Пушкіна, Музеї Вікторії й Альберта, Національній галереї мистецтва у Вашингтоні, Бібліотеці Конгресу США, Центрі сучасного мистецтва в Осаці, Художньому музеї Кремони, Музеї Зіммерлі та інших музейних і приватних колекціях світу.
Павло Маков — один із найавторитетніших українських художників сучасності, чия творчість поєднує концептуальне мистецтво, авторську графіку та книжкову культуру. Його роботи, побудовані на багаторівневих візуальних метафорах і філософському осмисленні пам'яті, простору та історії, стали важливою складовою розвитку українського сучасного мистецтва й здобули широке міжнародне визнання.