Упродовж творчого шляху митець створив понад трьохсот екслібрисів, виконуючи перші твори на грубому лінолеумі, а згодом — на пластику. Майже всі вони побудовані на необрамленій площині. Його роботи відзначалися витонченістю та делікатністю графічного штриха, грайливістю, мелодійністю, цілісністю. Екслібриси Крислача вирізняються змістовними основами, ідейним спрямуванням, сюжетно-оповідальним настроєм.
У станковій графіці митець здобув популярність завдяки образу Кобзаря: 10 березня 1964 р. у рік святкування 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка Львівська молодіжна газета надрукувала його портрет роботи Крислача по всій ширині першої сторінки (від краю до краю).
Крислач працював також в галузі монументального живопису, створював ілюстрації до творів українських письменників, серед яких: «Захар Беркут», «Бориславські оповідання» І.Франка, новели Стефаника, Яцківа, скоромовки Руданського, дитячі книжки та ін.

Працював до останніх днів. За місяць до смерті митця видавництво «Апріорі» випустило казку Франка «Абу-Касимові капці» з ілюстраціями художника.