Illustration

Гудак Василь Андрійович

Гудак Василь Андрійович (11 червня 1941 — 23 січня 2023) — український майстер декоративної кераміки, мистецтвознавець і педагог. Кандидат мистецтвознавства (1985). Член НСХУ (1992). Професор кафедри художньої кераміки ЛНАМ (1995). Володар заохочувальної премії в номінації «Філософія глини» на III Всеукраїнському симпозіумі монументальної кераміки в Опішному (1999). Відзначений науковим знаком «За внесок у розвиток української керамології» Прикарпатського університету (2017).

  • Гудак працював у декоративній кераміці, станковому живописі та графіці, поєднуючи народні мотиви з сучасними формами. Він уподобав малювання ще з в шкільних років, захопившись народними формами та техніками гончарства. У 1960–1963 рр. він навчався у Косівському училищі прикладного мистецтва, на відділі художньої кераміки. У 1963–1968 рр. здобував освіту в Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині ЛНАМ), на відділі художньої кераміки. Дипломну роботу «Сфери людської діяльності» писав під керівництвом Зеновія Флінти.

    Після здобуття вищої освіти Гудак стажувався в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. Г. Мухіної на кафедрі кераміки та скла (1968–1969). У 1985 р. майстер захистив кандидатську дисертацію «Народна кераміка Східноподільської зони УРСР (художні особливості)» в Московському вищому художньо-промисловому училищі (Строгановське).

    У 1968–1991 рр. Гудак Василь працював викладачем кафедри художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв. У 1991 р. став доцентом цього навчального закладу, а у 1995 р. — професором. У 2008–2017 рр. Гудак став професором кафедри декоративно-прикладного мистецтва Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. А у 2018 р. почав викладати спецдисципліни у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну.

    Василь Гудак є автором близько 130 праць із керамології. Мистець регулярно виступав із доповідями на наукових конференціях у Львові, Санкт-Петербурзі, Москві, Вінниці, Тернополі, Кам’янці-Подільському, Опішному. Починаючи з 1965 р., він брав активну участь у численних обласних, республіканських, всесоюзних та закордонних виставках і симпозіумах. Персональні експозиції були організовані у Львові у 1992, 1995, 2001 рр.Основні твори й техніки
    Серед ключових робіт мистця: декоративні композиції «Гуцул» (1968) і «Будівництво» (1977); триптих «Енергія» (1989), «Карпатська сюїта» (1990), «Творіння» (2001); кахлі «Олень» (1974), «Народний натюрморт» (1975), «Театральні маски» (1984), «Цвітіння» (1993), «Місто» (1997); тарелі: «Натюрморт із писанками» (1976), «Реквієм» (1993), «Дикий птах» (2000); декоративні пласти «Гомін віків» (1986), «Відлуння віків» (1995), «Писанка-трійця» (1996), «Карби віків» (2002).

    Роботи Гудака представлені в Національному музеї-заповіднику українського гончарства (Опішня), музеях Львова, у приватних колекціях України, Росії та США. Дослідження й творчість майстра заклали підвалини сучасної української керамології та надихають нові покоління мистців.

Твори