Данченко Олександр Григорович
Данченко Олександр Григорович (9 червня 1926 — 13 лютого 1993) — український художник, графік і педагог. Яскравий представник українських митців-шістдесятників. Член Спілки радянських художників України, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР. Навчався в Дніпропетровському художньому училищі, Київському державному художньому інституті. Працював у галузях книжкової та станкової графіки. Чоловік мистецтвознавиці Олександри Данченко, батько художника Миколи Данченка.
Детальніше
Інтерес Данченка до історії рідного народу пронизує всю творчість — чим пояснюється схильність митця до народних та епічних тем. Данченко вправно володів складною технікою офорту. Є автором динамічних багатофігурних фантастичних композицій. Для робот митця характерний точний, виразний рисунок, особливе відчуття ліній та форм, глибоке проникнення в характер і суть історичних подій на аркуші, продумана концепція ілюстрованих книг.
Творами з серії офортів про визвольну боротьбу українського народу 1648-1654 рр Данченко увійшов в українське мистецтво як талановитий художник-графік. У серії історичних портретів народних героїв України Данченко зобразив очільників боротьби українського народу за національне та соціальне визволення у XVI-XVIII ст, героїв буремних років революції та громадянської війни, героїв Другої Світової війни.
Серед найвідоміших робіт Олександра Данченка: серія офортів «Народно-визвольна війна українського народу 1648-1654», «Народи світу, будьте пільні», Триптих за мотивами поеми Т. Г. Шевченка «Сон», ілюстрації до «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, «Народні герої України», ілюстрації до книги І. Ільченко «Козацькому роду нема переводу», до книги Дж. Боккаччо «Декамерон», до поеми І. П. Котляревського «Енеїда» та ін. Останніми роботами Данченка, які він не встиг завершити через хворобу, були ілюстрації до «Божественної комедії» Данте. Будучи важко хворим, художник зміг створити 33 підготовчі малюнки та 7 гравюр до поеми, що були присвячені першій частині поеми під назвою «Пекло».
У 2007 р.видавництво «Brill» видало книжку Ендрю Коліна Гоу — канадського історика з Альбертського університету в Едмонтоні — де автор згадує Олександра Данченка як творця цінної серії офортів «…із назвою, що нагадує серію Дерегуса 1946 року «Визвольна війна українського народу (1648–1654)». Олександр Данченко брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. Твори митця зберігаються в Національному художньому музеї України та в понад 50 музейних колекціях України та світу. У листопаді 2021 р. будинок у Дніпрі, де жив Олександр Данченко в 1931-1948 рр., було віднесено до об’єктів культурної спадщини.