У 1975 році взяв участь у першій виставці київських художників-нонконформістів. На початку творчого шляху працював у графіці та фігуративному живописі, однак від кінця 1980-х років послідовно звернувся до абстрактного мистецтва, яке стало основою його художньої практики. У 1992 році приєднався до мистецького об'єднання «Живописний заповідник», що відіграло важливу роль у розвитку українського нефігуративного живопису 1990-х років.

Творчість Миколи Кривенка вирізняється стриманою кольоровою гамою, мінімалістичною пластичною мовою та прагненням передати внутрішній стан через взаємодію кольору, простору й світла. Провідними мотивами його робіт є природні стихії — вода, повітря, сніг, вітер і трава, що стають засобом осмислення простору та часу. Окрім живопису й графіки, художник працює зі скульптурою, колажем, а також є автором мистецтвознавчих текстів, зокрема есею «Що дав мені Григорій Гавриленко».

Із середини 2000-х років викладає рисунок і живопис у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Його твори зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Хмельницькому музеї сучасного мистецтва, Музеї Сергія Параджанова в Єревані, а також у численних приватних колекціях. Живе і працює в Києві.