На початку 80-тих рр. Валентин Хрущ переїхав до Москви, увійшов до складу творчого союзу художників «Якиманка» та згрупував довкола себе молодих одеських художників.
Для мистецтва Хруща характерні м'якість, ніжність, естетизм, гумор. Він вільно володів всіма стилями живопису, технікою колажу, аквареллю і гуашшю, скульптурою, різьбленням, працював в жанрах натюрморту, абстракції, ню, пейзажів. Візитівка Хруща — це рибки на на тарілці чи газеті.
Хрущ відрізнявся від інших художників-нонконформістів своїм легким ставленням до мистецтва. Його головним принципом було: «Якщо ти можеш нічого не робити, то не роби... Але якщо ти можеш додати щось, ти вже серйозно береш участь у цьому». Попри те, що митець був людиною настрою та натхнення, він умів працювати швидко та багато. За одну ніч він міг написати зо два десятки робіт різних жанрів, а якщо бракувало полотен, то малював на чому вдасться: на дверних фільонках, шматках картону, фанери. Як інструменти могло бути використано все, що завгодно — від чайних пакетиків до цементу.
Роботи Валентина Хруща — частина постійної експозиції ЮНЕСКО в Парижі, в Національному музеї у Відні, Національному художньому музеї України, Одеському художньому музеї та багатьох інших музейних та приватних колекціях в Україні та за кордоном.