Марія Котляревська була однією з найвідданіших учениць Падалки. ЇЇ вважають найсвідомішою сповідницею бойчукізму. Улюбленими техніками художниці були ксилографія та ліногравюра, яку вона почала виконувати в Україні однією з перших. Та після репресії та знищення провідних представників школи Михайла Бойчука в 1937 році, відчувши смертельну небезпеку, художниця була змушена відсторонитися від бойчукізму, і продовжила працювати як графікеса.
Зі спогадів сина художниці Михайла відомо, що за часів другої світової війни та фашистської окупації родині вдалося вижити лише тому, що мати Марія Котляревська виконувала ритуальні написи на могилах німецьких солдатів, адже грамотних у готичному шрифті серед німців не було.
У 1946 році Котляревську засудили на сім років позбавлення волі за «антирадянську діяльність». Лише в 1952-му художницю реабілітували. Жага до творчості не полишила художниці попри скрутні обставини в житті. Для твор­чості Котляревської характерні самобутність образів і пластичність мислення, підкреслення монументальної виразності силуету, драматичність зіставлень чорного та білого в ліногравюрах, багатство тональностей відтінків, гнучкість лінійних ритмів у ксилографіях, оксамитова фактура в літографіях. В оформлен­ні книг та екслібрисах відзнається відточена графічна майстерність, де­коративна вишуканість ліній, штрихів, поєднання образотворчих і шрифтових елементів.
У 2016 р. син художниці Михайло Кульбак передав понад 80 творів бойчукістки Марії Котляревської на постійне зберігання до Київського державного інституту декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.
Твори мисткині зберігаються також у Національному художньому музеї України, Дніпропетровському художньому музеї, Дрезденській картинній галереї (Німеччина) та ін.