Працював у таких сатиричних журналах, як «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець», «Піонерія», у газеті «Соціаліст. Харківщина», співпрацював як ілюстратор із видавництвами. Викладав у Харківському художньому інституті. У 1941-1945 рр. — у роки німецько-радянської війни — створював агітаційні плакати. Брав участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних виставках. Персональні виставки Довгаля були проведені в Харкові у 1940 р. та 1958 р.
Олександр Довгаль працював у галузях станкового живопису, книжкової графіки, плакату, театрально-декораційного живопису. Ілюстрації Довгаля вирізняються динамічністю композицій, гостротою соціальної характеристики епохи, ситуації та дійових осіб. У книжковій графіці прагнув передати психологічну першооснову літературного твору. Серед його робіт: ілюстрації до казки «Івасик Телесик» в обробці Павла Тичини, до казки «Руслан и Людмила» Олександра Пушкіна, до повісті «Кінець підземного міста» Якова Кальницького, до збірок оповідань Марка Вовчка та Степана Васильченка, до поеми «Енеїда» Івана Котляревського, до роману «Юрко Крук» Петра Козланюка, до роману «Мир» Юрія Яновського та інші.
Ліногравюри Довгаля вирізняються монументальністю форм, в них присутня народна традиція, напружена ритмічність чорно-білих штрихів, лаконізм. З другої половини 1930-х рр. митець фокусувався на сюжетних лініях, динамічності подій, реалістичному трактуванню образів.
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпровському, Лебединському, Миколаївському, Одеському, Сумському, Харківському художніх музеях.